-
1 protocol
1. n1) протокол, протокольний запис2) прелімінарні умови договору (угоди)3) правила дипломатичного етикету; правила поведінки в товаристві2. vпротоколювати, вести протокол; заносити до протоколу* * *I n1) протокол, протокольний запис (protocol statement, protocol sentence)2) дип. протокол ( як вид міжнародної угоди); прелімінарні умови договору або угоди; додаткова міжнародна угода; додаток до угоди3) правила етикету, поведінки в суспільстві4) ( the Protocol) протокольний відділ (Міністерства закордонних справ; the Protocol department)II vпротоколювати, вести протокол; заносити до протоколу -
2 protocol
['prəutəkɒl] 1. n1) протоко́л2) дипл. протоко́л; преліміна́рні умо́ви уго́ди (до́гово́ру); додатко́ва міжнаро́дна уго́да3) ( the protocol) протоко́льний ві́дділ ( міністерства закордонних справ тощо)4) пра́вила дипломати́чного етике́ту2. vпротоколюва́ти, вести́ протоко́л, зано́сити до протоко́лу -
3 record
I n протокол (засідання, наради); офіційний звіт; стенограма; pl архів- official records офіційний звіт- summary records короткий звіт- verbatim records стенографічний звіт (в ООН та інших організаціях)- record of attendances список/ реєстрація присутніх- records of the Foreign Office архів Міністерства закордонних справ- matter of record документально підтверджений факт- to consult the record перевіряти за протоколом- to draw up verbatim records складати стенографічний звіт- to enter on the records внести до протоколу- to expunge from the record виключити з протоколу- to place on record внести до протоколу- to put oneself on record офіційно заявляти, робити офіційну заяву- to put smbd. on record внести чийсь виступ/ заяву тощо до протоколу- to read into the record амер. внести/ до протоколу невиголошену промову- to set the record straight внести поправку до протоколу/ документ тощо; відновити справжній стан речей- to state for the record робити заяву для внесення до протоколу- to strike from the record виключити з протоколу- off the record не для друку; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. в пресі); неофіційний (про заяву)- on the record офіційний, прилюдний, відкритий; зроблений чи призначений для друкуII v записувати; вносити до протоколу/ реєстру тощо; реєструвати, фіксувати- to record in the minutes внести до протоколу -
4 record
I1. n1) запис, записування; письмова згадка, письмовий слід (чогось)record of a patient — мед. історія хвороби
2) реєстрація, облік3) pl документація; звітні матеріали (документи); дані4) протокол; стенограма; офіційний документon (upon, in) record — запротокольований, зареєстрований
5) pl юр. матеріали судової справи6) pl архівkeeper of the records — архіваріус, реєстратор
7) характеристика, репутація; факти (про когось)to have a good record — мати добру репутацію; прожити життя чесно
criminal record — а) юр. досьє злочинця; б) карне минуле; судимість
8) досягнення; результати діяльності9) спорт. рекордto beat (to break, to cut) the record — побити рекорд
10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка
11) грамофонна платівка (пластинка)12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано)13) історична пам'ятка14) (the record) юр. суть справи15) юр., бібл. показання свідка; свідокto call to record — закликати у свідки; посилатися (на щось, на когось)
God is my record that... — бачить бог, що я...
16) поет. пам'ятьrecord adjustment — військ. пристрілка по реперу
record clerk (keeper) — а) діловод; реєстратор; б) архіваріус
record department (room) — мед. реєстратура
record material — військ. документація
R. Office — державний архів (Велика Британія)
record practice — військ. залікова стрільба
record range — військ. пристріляна дальність по реперу
record transfer — військ. перенесення вогню за позначками
off the record — не для преси; конфіденційний; що не підлягає розголошенню; неофіційний (про заяву тощо)
this is strictly off the record — хай це залишиться між нами; це суто конфіденційно
record of service — послужний список; проходження служби
to set the record straight — а) внести поправку до протоколу (документа); б) виправити чиюсь помилку
2. adjрекордний; небувалий, нечуванийIIv1) записувати; протоколювати; заносити до списку (реєстру, протоколу)to record a speech — записувати (стенографувати) промову
2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)3) записувати на плівку (платівку)4) записуватися (про звук)5) знімати, фотографувати6) увічнювати7) співати, заливатися (про птаха)8) свідчити* * *I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
5 officer
n чиновник, посадова особа; службовець, співробітник (уста нови)- administrative officer адміністративний службовець- cabinet officer член уряду- certifying officer особа/ співробітник, що завіряє документ- chief administrative officer головна посадова особа- commanding officer командуючий офіцер, вища посадова особа- conference officer завідуючий секретаріатом конференції/ наради- consular officer консульський працівник- custom-house officer митний чиновник- customs officer митний чиновник- diplomatic officer дипломатичний чиновник- document officer співробітник з оформлення документів (в ООН тощо)- extraordinary diplomatic officer повноважний дипломатичний представник/ агент- ordinary diplomatic officer звичайний дипломатичний представник/ агент- press-officer чиновник, відповідальний за зв'язки з пресою- officers of the Bureau Президія- officers of the Committee посадові особи комітету/ комісії- officers of the conference посадові особи конференції- officer of state державна посадова особа- senior officers of the Ministry for Foreign Affairs старші співробітники Міністерства закордонних справ
См. также в других словарях:
клас — у, ч. 1) Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. || Одна з великих природних груп у систематиці рослин і тварин. || лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із спільними істотними ознаками. ||… … Український тлумачний словник